Фізичні здібності людини залежать не лише від тренувань, а й від генетичних особливостей. Деякі люди легко долають марафони, інші ж демонструють вибухову швидкість на коротких дистанціях. Від чого це залежить? Наукові дослідження підтверджують, що ключову роль у цьому відіграють тип м’язових волокон, генетика, енергетичні системи організму та анатомічні особливості.
Тип м’язових волокон: витривалість vs. вибухова сила
У м’язах людини є два основні типи волокон:
- Повільні (тип I) – відповідають за витривалість, використовують кисень для вироблення енергії, працюють довго без втоми.
- Швидкі (тип II) – поділяються на IIa (проміжні) та IIb (вибухові), використовують анаеробний шлях енергообміну, дають максимальну силу, але швидко виснажуються.
Марафонці мають більше повільних волокон, що дозволяє їм підтримувати сталий темп на довгих дистанціях.
Спринтери мають більше швидких волокон, що дає їм потужний імпульс і вибухову силу, але лише на коротких відрізках.
Дослідження Journal of Applied Physiology показало, що професійні марафонці мають до 80% повільних м’язових волокон, тоді як у спринтерів цей показник може бути лише 25-30%.
Генетика: ключовий фактор успіху
Ген ACTN3 ("ген спринтера")
- Кодує білок альфа-актин-3, який відповідає за потужність швидких м’язових волокон.
- Люди з активним ACTN3 (варіант RR) мають перевагу в спринті.
- Люди з неактивним ACTN3 (варіант XX) мають більше повільних м’язових волокон, що робить їх кращими бігунами на довгі дистанції.
Ген ACE ("ген витривалості")
- Варіант I/I цього гена асоціюється з покращеною роботою серцево-судинної системи, що сприяє витривалості.
- Варіант D/D зустрічається у спринтерів, оскільки забезпечує більшу м’язову масу.
Дослідження Human Genetics Journal підтвердило, що чемпіони-марафонці частіше мають мутації в гені ACE, а спринтери – в ACTN3.
Анатомічні особливості
Довжина кінцівок
- Довгі ноги та тонкі кістки зменшують витрати енергії під час бігу на довгі дистанції.
- Короткі, потужні ноги та міцні сухожилля сприяють вибуховим стартам у спринті.
Склад м’язів та сухожиль
- У спринтерів короткі, потужні м’язи з товстими сухожиллями, що генерують більше сили.
- У бігунів на довгі дистанції еластичні сухожилля краще зберігають енергію під час бігу, зменшуючи втому.
Дослідження European Journal of Applied Physiology показало, що в кенійських бігунів-марафонців довші ахіллові сухожилля, що робить їх біг більш енергоефективним.
Метаболізм та енергетичні системи
Аеробна система (витривалість, марафонці)
- Використовує кисень і жирні кислоти для довготривалої роботи.
- Дає можливість підтримувати темп протягом годин.
Анаеробна система (спринтери)
- Використовує глюкозу та креатинфосфат, не потребує кисню.
- Дозволяє розвинути максимальну потужність за кілька секунд.
Дослідження American Journal of Physiology підтвердило, що треновані марафонці мають вищий рівень мітохондрій у м’язах, що покращує використання кисню.
Психологічні фактори
- Витривалі спортсмени зазвичай мають високий рівень терпіння, стресостійкості та здатність підтримувати довгострокову концентрацію.
- Спринтери характеризуються агресивністю, швидкістю реакції та вибуховою мотивацією.
Дослідження Journal of Sports Psychology показало, що марафонці краще справляються зі стресом і монотонністю тренувань, а спринтери демонструють високу емоційну збудливість перед стартом.
Отже, якщо ви хочете дізнатися, що підходить вам більше – марафон чи спринт – проаналізуйте свій тип м’язових волокон, генетичні особливості та фізіологічні показники. Але головне – отримувати задоволення від процесу тренувань!
